Скелетон – це зимовий олімпійський вид спорту, суть якого полягає в швидкісному спуску на двохполозних санях по крижаному жолобу.

Історія виникнення і розвитку скелетона

Прабатьком скелетона прийнято вважати швидкісний спуск на тобоггані, який був популярний серед північноамериканських індіанців. В середині 19 століття були дуже популярні туристичні спуски на санях по засніжених схилах Альпів.

У 1892 році громадськості були представлені залізні сани – скелетон. Прийнято вважати, що таку назву вони отримали через свою схожість зі скелетом. Спуск на нових санях вперше був продемонстрований на змагання з бобслею в 1905 році, вже з наступного року стали проводиться змагання зі скелетону.

У 1913 році була сформована Міжнародна асоціація скелетона.

У 1928 році на Олімпійських Іграх в Санкт-Мориці пройшли перші офіційні змагання зі скелетону.

У 1968 році була відкрита перша штучна санно-бобслейна траса, це дало можливо спортсменам тренуватися у будь-який час року і при будь-яких погодних умовах.

У 1982 році в Санкт-Мориці був проведений перший Чемпіонат світу зі скелетону, а в 2002 році скелетон знову потрапив в програму Олімпійських ігор.

Правила скелетона

Спортсмен повинен максимально розігнати скелетон з гори, тримаючись за нього рукою. Коли досягається максимальна швидкість розгону, він повинен швидко лягти на сани. Відлік часу починається з того моменту, як тільки скелетон перетне промінь хронометра, який розташовується на відстані 15 метрів від старту. Далі спортсмен спускається по трасі, керуючи скелетоном за допомогою рухів тіла або спеціального взуття. Переможець у змаганнях зі скелетону визначається за сумою двох або чотирьох заїздів.

Траса для скелетона

Спортивна траса для скелетона являє собою крижаний жолоб протяжністю не менше 1200 метрів. Під жолобом знаходиться холодильна установка, яка підтримує необхідну для траси температуру. Перед самим заїздом трасу поливають холодною водою зі шлангу.

На початку траси розташовані "рейки", по яких спортсмени виконують розгін. Рейки являють собою поглиблення в 2 см. Їх робляться спеціальним обладнанням. Після фінішу є запас траси з декількох сотень метрів для зупинки спортсмена.

Сани для скелетона

Сани для скелетона не повинні мати вагу більше 43 кг для чоловіків і 35 кг для жінок. Гранична вага скелетона і спортсмена чоловічої статі - 115 кг, жіночого – 92 кг. Зазвичай сани виготовляють з високоякісного скловолокна і сталі. Вони не мають рульового управління, спортсмен управляє санями за допомогою спеціальних черевиків. Спереду і ззаду скелетона передбачені бампери, які захищають спортсмена від удару об стіни льодового жолоба.