Гру можна проводити на спортивному майданчику або в залі. Обирається "баранець". Решта - його "хвостики". Баранець тримає скакалку або лозинку. Учасники гри утворюють ланцюжок, у якому першим стоїть "баранець".
За сигналом "хвостики" починають бігти за "баранцем", а той намагається доторкнутися лозинкою (скакалкою) до останнього в ланцюжку гравця. Для цього "баранець" то прискорює, то сповільнює біг, повертається то праворуч, то ліворуч або й зовсім зупиняється. "Хвостики" намагаються не "відриватися" від свого ведучого й стараються уникнути його дотику. Той, до кого баранець доторкнувся або хто "відірвався" від ланцюжка, вибуває з гри.

Перемагає той, хто найдовше протримався "хвостиком". Потім він стає "баранцем".

Інвентар: хустинка або рушник.

Правила гри. Діти обирають собі різні місця, де стають, присідають або приклякають. Кожне місце повинне бути зазначене. Не можна змінювати вибраного місця.

Гру починає «баба-сліпунка». Їй закривають очі, обводять довкола й лишають на середині майданчика. Після цього всі діти просять «бабку» в гості:

«Бабо, бабо, ходіть до нас у гості, ми вас скупаємо, причешемо, білу сорочку нарядимо, медком, пряниками нагодуємо».

Тоді «сліпунка» шукає навпомацки дітей, які можуть змінити позу, прихиляються, встають, як хто клячив чи сидів, приклякають, сідають і т.д. Учні все це можуть робити, щоби обманути «сліпунку», та мусять при тому ногою або рукою торкатися свого місця.

Коли «сліпунка» доторкнеться до когось, зловить його або стане на його місці, то сама визволяється, а її місце займає пійманий.

На перешкоди, які можливо стануть перед «бабою - сліпункою», звертають увагу діти окликом «вогонь» або «обережно».

Місце проведення: спортивний майданчик, спорт за л.

Інвентар: хустинка чи рушник.

Правила гри. У грі можуть брати участь хлопчики і дівчатка. За бажанням хтось стає Панасом. Йому зав’язують очі хустинкою чи рушником. Виводять на середину кола і звертаються до нього з такими словами:

- Панас, Панас, на чому стоїш?

- На камені!

- Що продаєш?

- Квас.

- Лови курей, але не нас!

Панас починає ловити. Кого впіймає, той стає Панасом.

Гра розвиває: швидкість, уважність.

Місце проведення: спортивний майданчик, спортивний зал.

Інвентар: маска вовка (за наявністю).

Правила гри: на майданчику накреслити 2 паралельні лінії на відстані 0,5-1 м одна від одної. Це рів, де живе вовк (потрібна маска). Інші учасники - кози, вони стоять на одному боці майданчика, за 10-12 кроків від рову. За умовним сигналом вчителя, кози перебігають з одного боку майданчика на інший, перестрибуючи через рів. Вовк намагається їх спіймати, доторкнувшись до них рукою. Спіймані кози відходять у бік. Коли всі кози перестрибнуть через рів, вони повертаються на попереднє місце і знову перестрибують рів. Після того, як спіймано 3-5 кіз, гра завершується.

Вказівки до гри: вовк не має право виходити за межі рову. Коза, яка не перестрибнула, а перебігла рів, вважається спійманою. Якщо учнів багато, призначають 2 вовків.

Гра розвиває: швидкість, уважність.

У зайчика

Щоб визначити, хто буде «зайчиком», промовляють лічилку:

Біжить зайчик слобідкою,

За ним дітки чередкою,

Бачить зайчик, що не втече,

Перекинув вушка через плече,

Втікай, зайчику, до гаю,

А то спіймаю.

Тоді вже стають колом і беруться за руки. А «зайчик» – усередині. Ідуть кругом нього, промовляючи:

Городили зайчика

Тимком, льонком,

Да нікуди зайчику

Да ні вискочити,

Да нікуди зайчику

Да ні виплигнути,

А в нас ворота позамикані,

Жовтим піском позасипані!

«Зайчик» поривається, де б вискочити. А ті, що у колі, не дають: перепиняють міцно зчепленими руками, стають щільніше, заступаючи дорогу. А коли «зайчик» прорветься, то всі кидаються його ловити. Хто спіймає, стає «зайчиком». Розвивається швидкість і спритність.