Фігурне катання – ковзанярський олімпійський вид спорту, основна ідея якого полягає в пересуванні спортсмена або пари спортсменів по льоду на ковзанах і виконанні спеціальних елементів під музику. Фігурним катанням займаються як чоловіки, так і жінки.

Міжнародний союз ковзанярів – International Skating Union, ISU) - Міжнародна федерація, що управляє ковзанярськими видами спорту зі штаб-квартирою в Лозанні.

Історія виникнення і розвитку фігурного катання

Перш ніж говорити про виникнення фігурного катання, слід згадати про появу перших ковзанів. Знахідки археологів говорять про те, що прототипи ковзанів були вже в бронзовому столітті (35/33 — 13/11 ст. до н. е.), але такі ковзани не годилися для фігурного катання, їх призначення було лише для прискорення їх власника. Фігурне катання зародилося в Голландії, в XII-XIV столітті. Займатися ним стало можливо після створення залізних ковзанів з двома ребрами. Але це було не те фігурне катання, до якого ми з вами звикли. Спортсмени викреслювали на льоду різні фігури, зберігаючи при цьому красиву позу. У 1742 році в Единбурзі з'явився перший клуб любителів фігурного катання, тоді ж був придуманий перший перелік обов'язкових фігур і перші правила. З Європи фігурне катання швидко поширилося в США, де отримало величезний розвиток. Стали відкриватися нові клуби фігуристів, удосконалюватися правила, розроблятися нові моделі ковзанів. До середини XIX століття були сформовані практично всі з існуючих обов'язкових фігур, а також технічні прийоми для їх виконання. На першому Конгресі ковзанярів в 1871 році фігурне катання було визнано як вид спорту, а ще через 11 років був проведений перший офіційний чемпіонат з фігурного катання. У 1890 році на честь 25-річчя ковзанки в Юсуповському саду в Санкт-Петербург з'їхалися всі зірки фігурного катання, а змагання, які утворилися, носили статус «неофіційного чемпіонату світу». Продемонстрований міжнародний розмах дозволив вже в 1896 році провести в Санкт-Петербурзі перший офіційний чемпіонат світу з фігурного катання.

Правила в фігурному катанні

Правила залежать від різновиду фігурного катання: індивідуальне жіноче, індивідуальне чоловіче, парне фігурне катання, а також парні танці на льоду. В індивідуальному катанні чоловіки і жінки зобов'язані відкатати дві програми – коротку і довільну. За коротку програму, яка може тривати до 2 хвилин 40-50 секунд, фігуристи зобов'язані представити 8 обов'язкових елементів (подвійний або потрійний Аксель, потрійний або четверний стрибок, одна комбінація стрибків, кілька різних типів обертань і дві доріжки кроків) в будь-якому порядку. За відсутність одного з елементів накладається штраф.

Довільна програма майже в два рази довше короткої, вона займає 4 з половиною хвилини у чоловіків і 4 хвилини у жінок. Фігуристи прагнуть включити свою програму найскладніші елементи (за які можна отримати більше балів). У парному фігурному катанні правила дуже схожі з індивідуальними, різниця лише в обов'язкових елементах. Так, обов'язковими елементами для пар є підтримки (партнер піднімає партнерку), стрибки з викидом (коли партнер кидає партнерку), а також синхронні стрибки і обертання.

А ось програма танцюристів дещо відрізняється. Вони повинні виконати обов'язковий, довільний і оригінальний танці. Обов'язковий танець всім фігуристам дається один і той же, з набором обов'язкових елементів. Потім слід оригінальний танець, в якому всім учасникам дають певну тему для варіацій, а вже вони повинні інтерпретувати її, як вважатимуть за потрібне. Ну а всю свою фантазію, талант і майстерність танцюристи можуть показати в довільній програмі. Тут і музику, і костюми, і рухи вибирають самі фігуристи, тому і очок за нього дають найбільше – 50%. Є ще синхронне катання, в якому одночасно за одну команду виступає від 16 до 20 фігуристів. Мета дисципліни – виступ команди як єдиного цілого. Техніка, ковзання, елементи в синхронному катанні повністю відповідають класичному фігурному катанню. У синхронному катанні є свої особливі обов'язкові елементи, такі як: коло, лінія, колесо, перетини, блоки. Стрибки в фігурному катанні поділяються на дві групи — реберні і носкові (зубцеві), в залежності від того, якою частиною коника відбувається поштовх. Зараз фігуристи виконують 6 видів стрибків – тулуп, сальхов, ріттбергер, фліп, лутц і аксель.

Льодове поле

Як правило, це стандартний майданчик розмірами: 30х60 метрів. Має пластикові або рухомі борти. На крижаному полі повинен бути дуже якісний чистий і рівний лід, це досягається спеціальною технікою, похибка нерівностей не повинна перевищувати 0,5 см.

Одяг і спорядження для фігурного катання

Професійні ковзани для фігурного катання виготовляються з товстої міцної шкіри, мають довгу шнурівку і великий язичок. Для професійних фігуристів ковзани виготовляються індивідуально. Леза виробляються з карбонової сталі і складаються з двох частин. Увігнута борідка для хорошого ковзання по льоду. Носова частина з зубцями, для виконання поштовхів і деяких елементів програми.

Костюм для фігурного катання повинен виготовлятися з легких і еластичних матеріалів, як правило, це стретчеві тканини. Костюм фігуриста відображає стиль виконання програми і музику.

Суддівство

- Головний суддя-відповідає за організаційну складову змагання: викликає на лід фігуристів, дає сигнали радіовузлу, стежить за хронометражем.

- Технічний фахівець з помічником – фіксують елементи, падіння.

- Технічний контролер – контролює роботу технічної бригади.

- 9 суддів – оцінюють якість виконання.

Популярні змагання з фігурного катання

Найвищою нагородою з фігурного катання є золота медаль на Зимових Олімпійських іграх.

Крім Олімпійських ігор є ще ряд дуже великих чемпіонатів з фігурного катання:

- Чемпіонат світу (ЧС) – щорічне змагання з фігурного катання, організоване Міжнародним союзом ковзанярів (ISU).

- Чемпіонат Європи – щорічне змагання з фігурного катання серед фігуристів європейських країн.

- Чемпіонат чотирьох континентів (Азії, Африки, Америки та Австралії) – щорічне змагання з фігурного катання, аналог чемпіонату Європи для неєвропейських країн.

- Командний чемпіонат світу – міжнародні командні змагання з фігурного катання, проводяться один раз на два роки.