У зайчика

Щоб визначити, хто буде «зайчиком», промовляють лічилку:

Біжить зайчик слобідкою,

За ним дітки чередкою,

Бачить зайчик, що не втече,

Перекинув вушка через плече,

Втікай, зайчику, до гаю,

А то спіймаю.

Тоді вже стають колом і беруться за руки. А «зайчик» – усередині. Ідуть кругом нього, промовляючи:

Городили зайчика

Тимком, льонком,

Да нікуди зайчику

Да ні вискочити,

Да нікуди зайчику

Да ні виплигнути,

А в нас ворота позамикані,

Жовтим піском позасипані!

«Зайчик» поривається, де б вискочити. А ті, що у колі, не дають: перепиняють міцно зчепленими руками, стають щільніше, заступаючи дорогу. А коли «зайчик» прорветься, то всі кидаються його ловити. Хто спіймає, стає «зайчиком». Розвивається швидкість і спритність.